- бродити
- [броди/тие]
-роуджу/, -о/диеш; нак. -ди/, -роуд'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
бродити
Смотреть что такое "бродити" в других словарях:
Бродити — плавать, плыть, идти в брод … Краткий церковнославянский словарь
бродити — БРО|ДИТИ (4*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Ходить вброд, по мелководью: влѣзоша в воду [люди] и ста˫аху ѡвы до шие. а друзии до персии. младии же ѡ(т) берега. друзии же млади держаще. свершении же бродѩху. ЛЛ 1377, 40 об. (988); ѡнѣмъ же бродѩще въ морѣ. СбТр… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бродити — I броджу/, бро/диш, недок. 1) Повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати. || Поволі ходити мілкою водою, болотом. 2) перен. Повільно рухатися, пересуватися. II бро/дить, недок. Бути в стані, в процесі бродіння … Український тлумачний словник
бродити — I (поволі ходити по мілкій воді, болоту), брьохати, брьохатися; чалапати, чалапкати (створюючи шум) Пор. брести 2) II ▶ див. блукати 1), блукати 2), блукати 3) … Словник синонімів української мови
бродити — 1 дієслово недоконаного виду блукати бродити 2 дієслово недоконаного виду бути в стані бродіння … Орфографічний словник української мови
пробродити — I броджу/, бро/диш, док. Бродити (див. бродити I 1)) якийсь час. II бро/дить, док. Бродити (див. бродити II) якийсь час … Український тлумачний словник
доброджувати — ує, недок., доброди/ти, бро/дить, док. Закінчувати бродити (див. бродити II); ставати готовим внаслідок бродіння … Український тлумачний словник
тинятися — я/юся, я/єшся, недок., розм. 1) Ходити сюди туди без певної мети й напрямку; бродити, блукати де небудь. || Довгий час ходити, бродити, перебувати де небудь. || Ходити, їздити куди небудь без особливого бажання або результату. || Блукати без… … Український тлумачний словник
вибродити — 1 дієслово доконаного виду обійти все розм. вибродити 2 дієслово доконаного виду добродити вибродити дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бродить — брожу, русск. цслав. бродити, укр. бродити, болг. бродя, сербохорв. бро̀дити, словен. broditi, чеш. broditi, польск. brodzic, в. луж. brodzic, н. луж. brozis. Ср. бреду, брод. Родственно лит. bradyti, лтш. bradît переходить в брод , см. Бернекер … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
